Після прийняття Болонської конвенції у 1999 р. була реформована академічна структура європейських університетів. Сьогодні конвенцію підписали вже 49 країн, у тому числі й Україна. Болонський процес спрямований на формування в Європі єдиного освітнього простору, який спростить процедуру визнання освітніх документів та кваліфікацій, отриманих в інших країнах.

Прийняття основних принципів Болонської конвенції зробило навчальні заклади Європи дуже популярними серед іноземних студентів, що бажають продовжити своє навчання і здобути кваліфікацію, яка визнається роботодавцями усього світу.

Сьогодні до Болонської конвенції приєдналися наступні країни:

avstriya Австрія irlandiya Ірландія polsha Польща
azerbaydzhan Азербайджан islandiya Ісландія portugaliya Португалія
albaniya Албанія ispaniya Іспанія russia Росія
andorra Андорра italy Італія ruminiya Румунія
belarus Білорусь kazahstan Казахстан serbiya Сербія
belgiya Бельгія cypr Кіпр slovakiya Словаччина
bulgariya Болгарія latviya Латвія sloveniya Словенія
bosniyagercegovina Боснія і Герцеговина litva Литва turkiye Туреччина
vatikan Ватикан lihtenstein Ліхтенштейн hungary Угорщина
velikobritaniya Велика Британія luxemburg Люксембург ukraina Україна
armeniya Вірменія makedoniya Республіка Македонія finland Фінляндія
greciya Греція malta Мальта france Франція
gruziya Грузія moldaviya Молдова horvatiya Хорватія
daniya Данія niderlandy Нідерланди chernogoriya Чорногорія
estoniya Естонія germany Німеччина chehiya Чехія
izrail Ізраїль norway Норвегія shveycariya Швейцарія
shveciya Швеція

Особливості правової системи Європи

На території континентальної Європи була сформована романо-германська правова сім’я, яка опирається на принципи римського права та характеризується наступними особливостями:

  • Пріоритет матеріального права над процесуальним
  • Поділ системи права на приватне та публічне
  • Джерелом права є нормативно-правовий акт
  • Правничі галузі є кодифікованими
  • Уніфікованість правових категорій і понять
  • Наявність загальної системи принципів, на які опираються правові норми

 

Структура вищої освіти в Європі.

У структурі вищої освіти у Європі домінують дві основні тенденції:

 

Завдяки прийняттю Болонської Конвенції, європейська система освіти стала уніфікованою та мобільною, дозволяючи випускникам знайти гідну роботу у європейському просторі.

Вища освіта в Європі є триступеневою і складається з наступних освітньо-кваліфікаційних рівнів:

  • Бакалавр (3-4 роки навчання)
  • Магістр (2-3 роки навчання)
  • Доктор наук

Юридична освіта в країнах Європи:

З огляду на те, що більшість європейських вищих навчальних закладів дотримуються, як правило, положень Болонської Конвенції, вища юридична освіта в Європі складається з трьох рівнів:

  1. Бакалавр права – LL.B
  2. Магістр права – LL.M
  3. Доктор наук – Ph.D

Першим кваліфікаційним рівнем юридичної освіти є LL.B або бакалавр права. Зазвичай, аби отримати цей ступінь студент повинен навчатися у вищому навчальному закладі впродовж трьох-чотирьох років. На цьому етапі студенти вивчають загальні принципи юриспруденції та ознайомлюються з основоположними нормами права.

Наступним рівнем є післядипломна освіта (аналог магістратури в Україні). Юридична післядипломна освіта більш різноманітна та охоплює навчальні ступені, наукові ступені і професійні кваліфікації. На цьому етапі студент обирає майбутню спеціалізацію. Найпоширенішим ступенем післядипломної освіти є LL.M або магістр права. Тривалість навчання становить один-два роки. Після завершення магістратури студенти складають кваліфікаційні іспити (залежно від країни) для отримання дозволу на провадження юридичної діяльності.

Третім рівнем вищої освіти є ступінь доктора наук. Як правило, навчання на цьому етапі триває 1 рік, під час якого студенти займаються дослідженням обраної теми і пишуть наукову роботу. Цей рівень є більш академічним і направлений на підготовку науковців та професорів для вищих навчальних закладів.

Сьогодні юридичну освіту можна здобути практично у будь-якому провідному європейському виші.