Національна система освіти

Головна / Національна система освіти

Освіта в Україні має структуру європейського типу і включає дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту, післядипломну освіту, аспірантуру, докторантуру, самоосвіту.

Встановлені такі освітні рівні: початкова загальна освіта, базова загальна середня освіта, повна загальна середня освіта, професійно-технічна освіта, неповна вища освіта, базова вища освіта, повна вища освіта.

Відповідно до Закону України “Про освіту” громадяни України мають право на отримання освіти за різними формами: денною (очною), вечірньою, заочною або екстернату.

З розвитком інформаційних технологій успішно розвивається й вдосконалюється дистанційна освіта, зокрема в заочно-дистанційному форматі.

Структура вищої освіти України побудована відповідно до структури освіти розвинених країн світу, яка визначена ЮНЕСКО, ООН та іншими міжнародними організаціями.

1. СЕРЕДНЯ ОСВІТА

ПОЧАТКОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

В Україні здобування початкової освіти триває 4 роки та здобувається у загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня, що функціонують самостійно або є складовою загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІ, І-ІІІ ступенів. Зміст, форми, порядок і терміни проведення атестації щорічно визначаються й затверджуються Міністерством освіти і науки України.

БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

Період навчання в основній школі складає 5 років. Право на надання базової загальної середньої освіти мають загальноосвітні навчальні заклади ІІ ступеня. Свідоцтво про базову загальну середню освіту дає право на вступ до школи III ступеня, професійно-технічного навчального закладу, вищого навчального закладу I-II рівня акредитації.

ПОВНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

Старша школа є останнім етапом одержання повної загальної середньої освіти. Період навчання у старшій школі становить 2 роки. Одержати повну загальну середню освіту учні можуть у середніх загальноосвітніх і спеціалізованих школах, школах-інтернатах, гімназіях, ліцеях, колегіумах та інших загальноосвітніх навчальних закладах, що мають ІІІ ступінь освітнього рівня. Учням, які закінчили 11-й клас і пройшли державну підсумкову атестацію, видається атестат про повну загальну середню освіту. Разом із атестатом видається додаток до нього, де зазначаються досягнення учнів у навчанні в балах.

2. ЗНО

Після закінчення школи випускники пишуть Зовнішнє незалежне оцінювання з предметів, які вимагаються при вступі до вищого навчального закладу. Предмети варіюються самим ВНЗ, згідно з вимогами до вступу.

Випускники, що отримали повну загальну середню освіту, мають право на вступ до будь-якого вищого навчального закладу.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗНО здійснюється Українським центром оцінювання якості освіти – у співпраці з місцевими органами управління освітою, обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти й навчальними закладами. Участь у зовнішньому оцінюванні може взяти особа, яка має повну загальну середню освіту або здобуде її в поточному навчальному році та зареєструвалася відповідно до встановлених вимог. Щоб успішно зареєструватися для участі в ЗНО, необхідно створити та оформити реєстраційну картку, сформувати комплект реєстраційних документів і подати його особі, відповідальній за реєстрацію в закладі освіти (для випускників шкіл, студентів професійно-технічних закладів і коледжів, які цього року завершують здобуття повної загальної середньої освіти) або надіслати його до відповідного регіонального центру оцінювання якості освіти (для випускників минулих років).

КОМПЛЕКТ ДОКУМЕНТІВ МАЄ МІСТИТИ:

оформлену реєстраційну картку, бланк якої формується із використанням спеціального сервісу «Зареєструватися»;
заяву для участі в додатковій сесії;
засвідчену копію паспорта громадянина України;
засвідчену копію документа про повну загальну середню освіту (для випускників минулих років).
за потреби інші документи (медичний висновок про створення про створення особливих умов для проходження ЗНО, копію документа про зміну імені/прізвища, копію нотаріально засвідченого перекладу українською мовою документів, наданих іноземною мовою для реєстрації).

ОТРИМАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ. Результат складання ЗНО відображається у сертифікаті встановленого зразка, в якому надається інформація про складені предмети та отримані бали. Результати ЗНО зараховуються як вступні іспити до вищого навчального закладу. Під час конкурсного відбору до ВНЗ також враховується середній бал документа про повну загальну середню освіту.

3. ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА

Професійно-технічна освіта – це система підготовки кваліфікованих робітників. Професійно-технічна освіта є складовою системи освіти України, це комплекс педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності. Академічний рік у професійно-технічних закладах не повинен перевищувати 40 навчальних тижнів. Протягом навчання учні проходять поточний, тематичний, проміжний та вихідний контроль знань. Вихідний контроль знань відбувається наприкінці циклу навчання і передбачає кваліфікаційну атестацію.

Професійно-технічна освіта ступенева, визначається відповідними рівнями кваліфікації, складністю професій та освітньо-кваліфікаційним рівнем. Кожний ступінь навчання у професійно-технічному навчальному закладі має теоретичну й практичну завершеність і підтверджується присвоєнням випускникам (учням) освітньо-кваліфікаційних рівнів “кваліфікований робітник”, “молодший спеціаліст”, згідно з набутими ними професійними знаннями, уміннями й навичками.

Випускнику, який успішно пройшов кваліфікаційну атестацію, з набутої професії присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень “кваліфікований робітник” відповідного розряду (категорії).

Випускнику, який закінчив відповідний курс навчання в акредитованому вищому професійному училищі, центрі професійно-технічної освіти певного рівня акредитації, може присвоюватись освітньо-кваліфікаційний рівень “молодший спеціаліст”.

4. ВИЩА ОСВІТА

Законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України і складається із законів України “Про освіту”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, цього Закону та інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми чи науковими програмами на таких рівнях вищої освіти:

початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;
перший (бакалаврський) рівень;
другий (магістерський) рівень;
третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень;
науковий рівень.

Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:

МОЛОДШИЙ БАКАЛАВР – це освітній або освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.

БАКАЛАВР – це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.
МАГІСТР – це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми – 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов’язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.
ДОКТОР ФІЛОСОФІЇ – це освітній і водночас перший науковий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Нормативний строк підготовки доктора філософії в аспірантурі (ад’юнктурі) становить чотири роки. Обсяг освітньої складової освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії становить 30-60 кредитів ЄКТС.
ДОКТОР МИСТЕЦТВА – це освітньо-творчий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Нормативний строк підготовки доктора мистецтва у творчій аспірантурі становить три роки. Обсяг освітньої складової освітньо-творчої програми підготовки доктора мистецтва становить 30-60 кредитів ЄКТС.
ДОКТОР НАУК – це другий науковий ступінь, що здобувається особою на науковому рівні вищої освіти на основі ступеня доктора філософії і передбачає набуття найвищих компетентностей у галузі розроблення і впровадження методології дослідницької роботи, проведення оригінальних досліджень, отримання наукових результатів, які забезпечують розв’язання важливої теоретичної або прикладної проблеми, мають загальнонаціональне або світове значення та опубліковані в наукових виданнях.

5. ЛІЦЕНЗУВАННЯ ТА АКРЕДИТАЦІЯ

Національна система забезпечення якості реалізується через механізми ліцензування та акредитації. Освітня діяльність в Україні здійснюється вищими навчальними закладами на підставі виданих ліцензій. Обов’язковою умовою видачі ліцензії для провадження освітньої діяльностіє відповідність нормативам, що встановлюються Міністерством освіти і науки України.

Вищий навчальний заклад має право видавати документ про вищу освіту державного зразка тільки з акредитованого напряму (спеціальності). Напрям (спеціальність) вважається акредитованим, якщо рівень підготовки за цим напрямом (за спеціальністю) відповідає державним вимогам.

Органи, що уповноважені здійснювати контроль за забезпеченням якості вищої освіти в Україні, такі: Міністерство освіти і науки України (МОН), Державна акредитаційна комісія (ДАК), Державна інспекція навчальних закладів, Вища атестаційна комісія (ВАК).

Вищі навчальні заклади, що мають ліцензії, вносяться до Державного реєстру вищих навчальних закладів.

6. ПІСЛЯДИПЛОМНА ОСВІТА

Післядипломна освіта входить до структури освіти України. В українському законодавстві післядипломна освіта визначається як спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення і оновлення її професійних знань, умінь і навичок або отримання іншої спеціальності на основі здобутої раніше вищої або професійно-технічної освіти та практичного досвіду.

ПІСЛЯДИПЛОМНА ОСВІТА ВКЛЮЧАЄ:

спеціалізацію – профільну спеціалізовану підготовку для набуття здатності виконувати окремі завдання та обов’язки, що мають особливості в межах спеціальності;

перепідготовку – професійне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією працівниками, які здобули первинну професійну підготовку;

підвищення кваліфікації (розширення профілю) – набуття здатностей виконувати додаткові завдання та обов’язки в межах спеціальності;

стажування – набуття досвіду виконання завдань та обов’язків певної професійної діяльності або галузі знань.

Особа, яка успішно пройшла навчання за програмою післядипломної освіти, отримує відповідний документ, зразок якого, затверджується засновником навчального закладу або уповноваженим ним органом. Післядипломна освіта здобувається в академіях, інститутах післядипломної освіти, професійно-технічних навчальних закладах, відповідних структурних підрозділах вищих навчальних закладів, наукових, навчально-наукових установах у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

ФОРМИ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ:

професійне навчання працівників робітничим професіям;

асистентура-стажування;

інтернатура;

лікарська резидентура;

клінічна ординатура тощо.

ВИЩА
РАДА
ЮРИСТІВ
УКРАЇНИ