Лікар – фахівець із повною вищою медичною освітою, який в установленому законом порядку постійно займається підтримкою або відновленням людського здоров’я, через запобігання (профілактика), розпізнавання (діагностика) та лікування захворювань і травм. Професія «лікар» є регульованою в Україні, що підтверджується положеннями законів України, підзаконних актів. Вища Рада юристів України є національним реєстраційним органом, що регулює порядок доступу до професії в Україні. Станом на сьогодні, реєстрація у ВРЮУ та отримання професійної освіти необхідні для опанування професії “лікар”.
Медична освіта в Україні є невід’ємною частиною національної системи освіти і охорони здоров’я, отримання якої є необхідним етапом для отримання доступу до професії “лікар”. Структура освіти України включає: неповну вищу освіту, вищу освіту, повну вищу освіту, післядипломну освіту. Після прийняття Болонського процесу, Україна реформувала свою систему освіти, адаптувавши її таким чином до стандартів Європейського Союзу. На даний час підготовка фахівців сфери охорони здоров`я відбувається у вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладах I-IV рівнів акредитації.
Структура вищої медичної освіти в Україні заснована на системах освіти передових країн світу відповідно до рекомендацій ЄС, ЮНЕСКО, ООН та інших міжнародних організацій. Будучи невід’ємною складовою української освітньої системи, вища медична освіта в Україні регулюється законом «Про вищу освіту», положенням «Про спеціалізацію (інтернатуру)» і положенням «Про клінічну ординатуру» та іншими нормативно-правовими актами.
Здобуття медичної освіти на певних рівнях вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої програми, є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти, та здійснюється за чотирьохрівневою системою навчальних закладів та забезпечує якісне навчання з подальшим присвоєнням таких кваліфікаційних рівнів як молодший медичний спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр медицини (фармації).
Молодший медичний спеціаліст – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі повної загальної середньої освіти здобув загально-культурну підготовку, спеціальні уміння та знання, має певний досвід їх застосування для вирішення типових професійних завдань, які передбачені для відповідних посад, у певній галузі народного господарства. Освітньо-професійна програма підготовки молодшого спеціаліста реалізується, як правило, вищими навчальними закладами I рівня акредитації. Вищий навчальний заклад більш високого рівня акредитації може здійснювати підготовку молодших спеціалістів, якщо в його складі є вищий навчальний заклад I рівня акредитації або відповідний структурний підрозділ (2-3 роки).
Бакалавр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні та спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об’єкту праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов’язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Державне замовлення на підготовку бакалаврів надається, як правило, вищим навчальним закладам III-IV рівнів акредитації.
Спеціаліст – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов’язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Нормативний термін навчання за спеціальністю визначається освітньо-професійними програмами, але не може бути менше ніж 5-6 років.
Магістр медицини (фармації) – це завершений освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі повної вищої медичної (фармацевтичної) освіти або на основі кваліфікації бакалавра здобув поглиблені загальнокультурні, соціально-правові та спеціальні знання й уміння, має досвід їх застосування в охороні здоров’я (фармації) та захистив на вченій раді вищого медичного (фармацевтичного) навчального закладу (факультету) магістерську роботу.
Особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію видається документ про вищу медичну освіту за відповідними ступенями. Невід’ємною частиною диплома бакалавра, магістра є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання.
Вищу освіту можна отримати у вищих навчальних закладах (ВНЗ) певного рівня акредитації. Абітурієнти повинні мати закінчену середню освіту або кваліфікацію молодшого спеціаліста/бакалавра для того, щоб мати можливість отримати вищу медичну освіту. Для отримання післядипломної освіти кандидат повинен мати документ, який підтверджує кваліфікацію фахівця або магістра.
Багаторівнева структура вищої медичної освіти означає, що після завершення навчання певного рівня студенти можуть продовжити своє навчання. Українські медичні випускники в обов’язковому порядку проходять інтернатуру, а також за бажанням магістратуру або клінічну ординатуру, в той час як іноземці, які отримали кваліфікацію спеціаліста, мають право пройти тільки магістратуру або клінічну ординатуру.
Освітньо-професійна програма післядипломної підготовки забезпечує післядипломну освіту (підвищення кваліфікації, перепідготовка кадрів, стажування, спеціалізація, клінічна ординатура) на базі освітньо-професійних програм підготовки молодшого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста та магістра.
Таким чином, відповідно до законодавства України, освітня система охоплює такі кваліфікаційні рівні:
Етап | Кваліфікаційний рівень (документи, що підтверджують кваліфікаційний рівень) | Період навчання | Відповідні іноземні кваліфікаційні рівні | |
Післядипломна освіта | Докторантура | Доктор наук (Вчений ступінь доктора наук) | мінімум 3 роки | Doctor of Medical Science (DMedSc) |
Аспірантура | Кандидат медичних наук (Вчений ступінь кандидата медичних наук) | мінімум 3 роки | Doctor of Philosophy (PhD) (дослівно Candidate of Medical Sciences) | |
Магістратура | Магістр (Диплом магістра) | 1-2 роки (60-120 ECTS) | Master of Medical Science | |
Клінічна ординатура | Спеціаліст з вторинною спеціалізацією (Сертифікат про закінчення клінічної ординатури) | 2-4 роки (120-240 ECTS) | ||
Інтернатура за фахом | Спеціаліст з первинною спеціалізацією (Сертифікат спеціаліста) | 1-3 роки (60-180 ECTS) | Specialist (наприклад Specialist in Cardiology) | |
Вища освіта | Закінчена вищаосвіта (Спеціалітет) | Спеціаліст (Диплом спеціаліста) | 6 років (360 ECTS) для спеціальності «Лікувальна справа», «Педіатрія», «Медико-профілактична справа», «Медична психологія»; 5 років (300 ECTS) для спеціальності «Стоматологія» та «Фармація») * (Включаючи переддипломну практику (субординатуру) тривалістю до одного року) | · Medical Doctor (MD) or Bachelor of Medicine, Bachelor of Surgery (MBBS) · Doctor of Dental Medicine (DMD) or Bachelor of Dental Surgery (BDS) · Doctor of Pharmacy (Pharm Dr.) or Bachelor of Science in Pharmacy (BSPh) |
Базова вища освіта (Бакалаврат) | Бакалавр (Диплом бакалавра) | 3-4 роки (180-240 ECTS) або 2-3 роки (на базі незакінченої вищої освіти) | Bachelor of Medical Sciences (наприклад Bachelor of Nursing) | |
Незакінчена вищаосвіта | Молодший спеціаліст (Диплом молодшого спеціаліста) | 2-3 роки (120-180 ECTS) або 3-4 роки (після 9 років середньої освіти) | (Дослівно Junior Specialist) | |
Середня освіта | Повна середня освіта | Атестат про повну загальну середню освіту | 2-3 роки | Certificate of Complete General Secondary Education |
Базова середняосвіта | Сертифікат про базову середню освіту | 5 років | ||
Початкова середняосвіта | 4 роки | |||
Дошкільна освіта |
Прийом іноземних громадян до вищих навчальних закладів України здійснюється за результатами співбесіди та на підставі розгляду приймальною комісією університету наданих документів про попередню освіту. Вимоги до рівня успішності іноземних абітурієнтів визначаються кожним навчальним закладом окремо.
Навчання іноземців здійснюється українською або російською мовами, проте, останнім часом, університети активно пропонують англомовні програми.
Іноземні громадяни, які не володіють російською (українською) мовою, мають можливість освоїти її протягом 10-ти місячного навчання на підготовчому відділенні університетів, після успішного закінчення якого вони можуть продовжити навчання на основних факультетах вищих навчальних закладів України.
На підготовчому відділенні іноземні громадяни крім мовної підготовки можуть також отримати знання з базових дисциплін, які необхідні для подальшого навчання за обраними напрямками/спеціальностями.
Навчання для іноземців у вузах України здійснюється на контрактній основі. Приблизна вартість навчання для іноземців становить від $ 1000 до $ 3000 за рік і від $ 2000 до $ 6000 за рік на медичних спеціальностях.
Вартість навчання на підготовчому відділенні університетів становить від $ 1000 до $ 2000.
Іноземці, яким Україна надає державні стипендії за міжнародними договорами, державними програмами України, іншими міжнародними зобов’язаннями України, приймаються на навчання на підставі направлень від Міністерства освіти і науки в порядку, передбаченому цими договорами і програмами.
Іноземці, які здобули повну загальну середню освіту в закордонних школах з вивченням української мови, і іноземні Українці, статус яких підтверджено посвідченням іноземного українця, можуть також навчатися безкоштовно на підставі квот для іноземних українців, встановлених Міністерством освіти і науки України.
Іноземці, які постійно проживають в Україні на законних підставах, мають право на здобуття вищої освіти на рівних умовах з громадянами України.
Система забезпечення якості віщої освіти у сфері фінансів в Україні складається із:
З більш детальною інформацією про національну систему вищої освіти можна ознайомитись на сайті Міністерства освіти і науки України.
Для забезпечення належного функціонування в Україні «лікаря» як професії, в Україні діє Верховна Рада України, Кабінет міністрів Україні в особі відповідних профільних міністерств, а саме Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України, національного реєстраційного органа в особі Вищої Ради юристів України, спілок та незалежних самоврядних організацій, основною діяльністю яких є сприяння лікарям в реалізації їх професійних завдань. Окрім загального, професія регулюються спеціалізованими законами, де регулюючими органами також виступають Українська Медична Рада, обласні об’єднання та асоціації фахівців.
Реєстрація у ВРЮУ це процедура, відповідно до якої особа, яка успішно виконала освітню програму та оволоділа ключовими критеріями опанування професії, набула право на звернення до реєстраційного органу з метою офіційної реєстрації свого професійного статусу в Україні.
ВРЮУ проводить відповідну перевірку поданих особою документів на предмет їх відповідності діючому законодавству та встановлює факт, що має юридичне значення, а саме надає РЕЄСТРАЦІЮ ПРОФЕСІЙНОГО СТАТУСУ.
Станом на 2016 рік в Україні не існувало єдиного реєстраційного органу, який би забезпечував належний сервіс з питань підтвердження професійної компетенції за відповідним професійним направленням, оформлення належної правової реєстрації відповідних прав та відображення дисциплінарного статусу особи, щодо якої повинно бути прийнято відповідне рішення.
Виконання функцій реєстраційного органу, забезпечується шляхом формування єдиної структурованої бази (Реєстру) про професійне направлення з метою установлення універсального способу підтвердження заявленої інформації під час працевлаштування, навчання, стажування тощо.
Дані реєстру відображають інформацію про кандидата, відомості про здобуту кваліфікацію, рівень мовленнєвої компетенції, зареєстроване право професійної діяльності в Україні, а також іншу важливу інформацію. Шлях особи, яка виявила бажання стати лікарем доволі непростий та складається з певної кількості кроків. Розглянемо детальніше.
Крок 1.
Завершення навчання у школі або коледжі. Одержати повну загальну середню освіту учні можуть у середніх загальноосвітніх і спеціалізованих школах, школах-інтернатах, гімназіях, ліцеях, колегіумах та інших загальноосвітніх навчальних закладах, що мають ІІІ ступінь освітнього рівня. Повну загальну середню освіту можуть надавати також професійно-технічні та вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації. Особам, які пройшли державну підсумкову атестацію, видається атестат про повну загальну середню освіту. Випускники, які мають високі досягнення у навчанні, нагороджуються золотою медаллю – «За високі досягнення у навчанні» або срібною – «За досягнення у навчанні» та отримують атестат про повну загальну середню освіту з відзнакою. Разом із атестатом видається додаток до нього, де зазначаються досягнення учнів у навчанні в балах. Випускникам 11-х класів, які не атестовані хоча б з одного предмета, видається табель успішності, в якому з таких предметів робиться запис «не атестований(на)». Після закінчення школи випускники пишуть Зовнішнє незалежне оцінювання (письмовий іспит у формі тестування з одного або кількох обраних ними предметів, необхідних для вступу до вищого навчального закладу) з предметів, які вимагаються при вступі до вищого навчального закладу. Предмети варіюються самим ВНЗ, згідно з вимогами до вступу.
Реєстрація та складання ЗНО. Забезпечення зовнішнього незалежного оцінювання здійснюється Українським центром оцінювання якості освіти – у співпраці з місцевими органами управління освітою, обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти й навчальними закладами. Участь у зовнішньому оцінюванні може взяти особа, яка має повну загальну середню освіту або здобуде її в поточному навчальному році та зареєструвалася відповідно до встановлених вимог. Щоб успішно зареєструватися для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні, необхідно створити та оформити реєстраційну картку, сформувати комплект реєстраційних документів і подати його особі, відповідальній за реєстрацію в закладі освіти (для випускників шкіл, студентів професійно-технічних закладів і коледжів, які цього року завершують здобуття повної загальної середньої освіти) або надіслати його до відповідного регіонального центру оцінювання якості освіти (для випускників минулих років). Комплект реєстраційних документів має містити:
Реєстраційну картку необхідно сформувати за допомогою спеціального сервісу «Зареєструватися». Для вступу на юридичні факультети вищих навчальних закладів необхідно скласти ЗНО з таких предметів як українська мова та література, біологія або хімія, фізика або математика (третій конкурсний предмет). Більше про проведення зовнішнього незалежного оцінювання дивіться за посиланням.
Мінімальні значення кількості балів із вступних випробувань для вступу на основі повної загальної середньої освіти для спеціальностей «Стоматологія», «Медицина» та «Педіатрія» не можуть бути менше ніж 150 балів з другого та третього конкурсних предметів.
Конкурсний бал для вступу на основі повної загальної середньої освіти для здобуття ступеня магістра за спеціальністю «Фармація, промислова фармація» не може бути менше ніж 130 балів.
Отримання результатів. Результат складання ЗНО відображається у сертифікаті встановленого зразка, в якому надається інформація про складені предмети та отримані бали. Результати ЗНО зараховуються як вступні іспити до вищого навчального закладу. Під час конкурсного відбору до ВНЗ також враховується середній бал документа про повну загальну середню освіту.
Крок 2
Принципи вступу. Вступна кампанія до вищих навчальних закладів України розпочинається кожного року у червні з проведення зовнішнього незалежного оцінювання випускників шкіл. Вступ абітурієнтів відбувається на підставі наявних рейтингових балів, що визначаються як сума балів отриманих за тестами зовнішнього незалежного оцінювання, середнього бала атестату та додаткових балів за визначні досягнення у навчанні (переможці всеукраїнських олімпіад, конкурсів Малої академії наук, учасники міжнародних олімпіад тощо). Українські абітурієнти мають право подавати заяви на вступ до вищих навчальних закладів у паперовому або електронному вигляді. Прийом документів від абітурієнтів зазвичай триває протягом липня.
Збір та подача документів. Після того як особа визначилась із навчальним закладом, необхідно подати пакет документів на здобуття відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, а саме:
Зарахування. Зарахування абітурієнтів на навчання за кошти державного бюджету та за кошти фізичних осіб відбувається у першій половині серпня. Умови прийому до вищих навчальних закладів затверджені Міністерством освіти і науки ви можете переглянути за наступним посиланням.
Крок 3.
Навчання та складання ЄДКІ. Єдиний державний кваліфікаційний іспит – комплексна атестація профільних знань студентів-медиків. Вперше такий екзамен українські студенти складали у 2019 році. ЄДКІ – єдиний державний кваліфікаційний іспит для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань 22 «Охорона здоров’я». Етапи проведення ЄДКІ та компоненти кожного етапу визначені Постановою КМУ від 28 березня 2018 року № 334 «Про затвердження Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань «22 Охорона здоров’я».
У розвинених країнах світу для перевірки знань студентів, які навчаються у медичних закладах вищої освіти, держава проводить іспит. Україна також має для студентів-медиків такий екзамен: КРОК-1, що здають на 3 курсі, та КРОК-2 – на випускному курсі. Цей екзамен проводить та адмініструє Центр тестування при Міністерстві охорони здоров’я України. З 2019 року було запроваджено комплексну атестацію знань студента – єдиний державний кваліфікаційний іспит (ЄДКІ).
Розвиток медичної освіти є важливим для реформування медичної сфери: від якості освіти лікаря залежить якість медичних послуг для пацієнтів у майбутньому.
ЄДКІ, відповідно до постанови КМУ №334, проходить у два етапи: перший етап — на третьому курсі, другий — залежно від спеціальності — на п’ятому (стоматологія, фармація) або шостому курсах (медицина, медична психологія, педіатрія).
Перший етап складається з таких компонентів:
Другий етап ЄДКІ включає такі компоненти:
Спеціальність | І Етап (3 курс) | ІІ Етап (5 курс) | ІІ Етап (6 курс) |
Стоматологія | КРОК 1 | КРОК 2ОСП(К)І | |
Медицина | КРОК 1 | КРОК 2ОСП(К)І | |
Медична психологія | КРОК 1 | КРОК 2 | |
Фармація, промислова фармація | КРОК 1 | КРОК 2 | |
Педіатрія | КРОК 1 | КРОК 2ОСП(К)І |
Кожен із компонентів ЄДКІ можна перескласти один раз, якщо при попередній здачі іспиту студент не набрав мінімальний прохідний бал. Якщо студент повторно не складає один з компонентів ЄДКІ, він буде відрахований відповідно до статті 46 Закону України “Про вищу освіту”.
Крок 4. Отримання диплому.
Особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію, видається документ про повну вищу медичну освіту за відповідними ступенями. Невід’ємною частиною диплома бакалавра, магістра є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання.
Крок 5. Атестація молодших спеціалістів з медичною освітою.
Атестація молодших спеціалістів з медичною освітою проводиться з метою підвищення їх кваліфікації, професійного рівня, вона спрямована на вдосконалення та поліпшення якості медичного обслуговування населення. Право на атестацію мають:
– молодші спеціалісти з медичною освітою всіх спеціальностей, що отримали освітньо-кваліфікаційний рівень “молодший спеціаліст” або “бакалавр” у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації;
– особи, що мають незакінчену вищу освіту та в установленому порядку допущені до медичної діяльності на посадах, які вони обіймають;
– особи, що не мають відповідної освіти, але допущені Міністерством охорони здоров’я України до роботи на посадах молодших спеціалістів з медичною освітою (середніх медичних працівників). Такі особи проходять атестацію за спеціальностями, до яких віднесені ці посади.
Встановлено два види атестації молодших спеціалістів з медичною освітою:
– атестація на присвоєння кваліфікаційної категорії;
– атестація на підтвердження кваліфікаційної категорії.
Кваліфікація молодших спеціалістів з медичною освітою визначається атестаційною комісією за трьома кваліфікаційними категоріями: друга, перша, вища.
Перша кваліфікаційна категорія. Присвоюється (підтверджується) молодшим спеціалістам з медичною освітою зі стажем роботи з даної спеціальності не менше п’яти років, які мають необхідний практичний досвід, добру теоретичну і практичну підготовку, пройшли відповідні курси підвищення кваліфікації, мають знання із суміжних дисциплін, сумлінно виконують свої обов’язки і беруть активну участь у пропаганді здорового способу життя.
Друга кваліфікаційна категорія. Присвоюється (підтверджується) молодшим спеціалістам з медичною освітою зі стажем роботи з даної спеціальності не менше семи років, які мають високу теоретичну, практичну і професійну підготовку, пройшли відповідні курси підвищення кваліфікації, мають знання із суміжних дисциплін, сумлінно виконують свої обов’язки, беруть активну участь у використанні і впровадженні нових методів діагностики і лікування, у пропаганді здорового способу життя.
Вища кваліфікаційна категорія. Присвоюється (підтверджується) молодшим спеціалістам з медичною освітою зі стажем роботи з даної спеціальності не менше десяти років, які вирізняються високим професіоналізмом, володіють відмінною теоретичною і практичною підготовкою, мають знання із суміжних дисциплін, досконало володіють сучасною оргтехнікою, комп’ютером, активно використовують і впроваджують нові передові методи діагностики та лікування, пройшли відповідні курси підвищення кваліфікації, сумлінно виконують свої обов’язки і є наставниками молодих спеціалістів, пропагандистами здорового способу життя.
Атестація молодших спеціалістів з медичною освітою здійснюється один раз на п’ять років.
Крок 6.
Реєстрація у ВРЮУ. Особа заповнює заяву про реєстрацію встановленого взірця та анкету. Після цього, ВРЮУ надсилає перелік документів, скани яких необхідно надати. Опрацювання заяви спеціалістами відбувається впродовж 10 робочих днів, в результаті встановлюється відповідність та автентичність наданих документів Департаментом Реєстрів, що здійснює супроводження з метою включення особи до відповідного Реєстру за відповідним професійним направленням.
Включення до реєстру та створення кабінету. Підтвердженням реєстрації лікаря є документ Registration Authority Certificate. Наступним кроком є включення особи в Реєстр та створення електронного кабінету професіонала, з наданими ключами доступу. Результатом включення лікаря до ЄРДПС є документ: Certificate of Registration Professional Status.
Крок 7.
Первинна спеціалізація. Спеціалізація (інтернатура) є обов’язковою формою післядипломної підготовки випускників всіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря (провізора) – спеціаліста певного фаху. Основним завданням інтернатури є підвищення рівня практичної підготовки випускників медичних (фармацевтичних) вищих навчальних закладів, їх професійної готовності до самостійної лікарської (провізорської) діяльності. Тривалість навчання в інтернатурі 1-3 роки залежно від спеціальності.
Зарахування в інтернатуру. В інтернатуру зараховуються випускники медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів після складання державних іспитів та присвоєння кваліфікації лікаря(провізора) і отримання диплому з певної лікарської (провізорської) спеціальності. Зарахування проводиться на посади лікарів(провізорів)-інтернів. У наказі про зарахування в інтернатуру вказується спеціальність інтернатури, заклад освіти, в якому проводитиметься очна частина навчання та базова установа чи заклад (підприємство), де проводитиметься стажування. Підставою для зарахування в інтернатуру є диплом лікаря (провізора) з певної лікарської (провізорської) спеціальності, посвідчення про направлення на роботу за персональним розподілом або довідка про право самостійного працевлаштування. Випускники вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів, які направлені на роботу в системи інших міністерств та відомств, зараховуються в інтернатуру наказами цих міністерств і відомств після погодження з Головним управлінням закладів освіти Міністерства охорони здоров’я України, в яких саме вищих закладах освіти та на яких умовах проводитиметься очна частина навчання та проходитиме стажування.
ПЕРЕГЛЯНУТИ ЗАГАЛЬНУ СХЕМУ АСПІРАНТУРИ
Крок 8.
Складання іспиту КРОК 3. Іспитом «Крок 3» оцінюється відповідність рівня професійної компетентності кваліфікованих фахівців з вищою освітою (на етапі випуску з інтернатури). Відповідно до чинної нормативної бази цей іспит є обов’язковою складовою атестації інтернів. Результат ліцензійного іспиту представляється у якісній та кількісній формах. Якісний результат ліцензійного іспиту, представлений як «Склав»/«Не склав», базується на вимогах стандартів вищої освіти щодо професійної компетентності фахівця. Кількісний результат ліцензійного іспиту представлений у багатобальній шкалі ліцензійного іспиту (бал МЛІ) з середнім балом 200 та стандартним відхиленням 20, тобто змінюються в інтервалі від 140 до 260 балів. При успішному складанні ліцензійного іспиту інтерну видається відповідний сертифікат. Оформлення та видача сертифікатів здійснюється у 30-денний термін з дня оприлюднення результатів іспиту. У випадку неуспішного складання ліцензійного іспиту інтерн допускається до наступних етапів атестації.
Сертифікат заноситься до реєстру сертифікатів фахівців з вищої освітою і є додатком до документа про здобуття вищої освіти відповідного освітнього рівня визначених напрямів підготовки. Сертифікати видаються уповноваженому представнику ВНЗ, про що здійснюється запис у відповідному журналі.
Крок 9. Клінічна ординатура
Клінічна ординатура є вищою формою підвищення кваліфікації лікарів-спеціалістів з певного фаху у вищих медичних закладах освіти III-IV рівнів акредитації, закладах післядипломної освіти та клінічних науково-дослідних інститутах, центрах (надалі – наукові установи). Клінічна ординатура забезпечує одержання лікарем вищої кваліфікації на основі раніше здобутої освіти у вищому медичному закладі освіти III-IV рівнів акредитації і закладах післядипломної освіти та набутого досвіду практичної роботи лікарем-спеціалістом з певного фаху.
До клінічної ординатури приймаються за конкурсом громадяни України, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень лікаря-спеціаліста і стаж практичної роботи не менше трьох років за фахом після закінчення інтернатури або спеціалізації, лікарська спеціальність якої повинна відповідати спеціальності клінічної ординатури. У конкурсі можуть також брати участь лікарі без необхідного стажу практичної роботи, які успішно закінчили інтернатуру і рекомендовані Вченою радою вищого закладу освіти, закладу післядипломної освіти до навчання в клінічній ординатурі.
Іноземні громадяни можуть за дозволом Міністерства охорони здоров’я України бути прийняті до клінічної ординатури безпосередньо після закінчення вищого закладу освіти і отримання кваліфікації спеціаліста “лікар”. Лікарі, які бажають вступити до клінічної ординатури, подають на ім’я ректора (директора) відповідного вищого закладу освіти (наукової установи) заяву, до якої додають:
а) особисто заповнений листок з обліку кадрів;
б) копію диплома про вищу медичну освіту і присвоєння кваліфікації спеціаліста “лікар”;
в) копію сертифіката про присвоєння кваліфікації лікаря-спеціаліста з певної лікарської спеціальності;
г) витяг із трудової книжки;
д) список опублікованих наукових праць та винаходів і раціоналізаторських пропозицій (за наявності);
е) виписку із протоколу засідання вченої ради вищого закладу освіти чи закладу післядипломної освіти з рекомендацією лікарю-інтерну на навчання в клінічній ординатурі (для осіб, які вступають до клінічної ординатури без необхідного стажу роботи лікаря за спеціальністю).
Крок 10. Магістратура.
Підготовка магістрів медицини (фармації) проводиться одночасно з підготовкою спеціалістів з певної медичної (фармацевтичної) спеціальності в інтернатурі і спрямована на поглиблення спеціальної, науково-практичної, педагогічної та дослідницької підготовки фахівця з цієї ж медичної (фармацевтичної) спеціальності.
У магістратуру на конкурсній основі приймаються громадяни України, які мають кваліфікацію спеціаліста, рекомендацію вченої ради вищого навчального закладу до наукової роботи і зараховані на посади лікарів (провізорів)-інтернів в базових закладах (установах) охорони здоров’я для навчання в інтернатурі. Навчання в магістратурі проводиться на тій же кафедрі вищого навчального закладу, на якій інтерн проходить очну частину навчання в інтернатурі. Тривалість навчання в магістратурі визначається термінами навчання в інтернатурі та встановлюється на строк від 1,5 до 3-х років в залежності від спеціальності згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Переліку спеціальностей та строків навчання в інтернатурі випускників медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів». Для лікарів (провізорів)-інтернів, які одночасно навчаються в магістратурі, тривалість очної частини навчання в інтернатурі на кафедрах вищих навчальних закладів подовжується на 3 місяці за рахунок відповідного скорочення тривалості стажування в базових установах і закладах охорони здоров’я.
Особи, які приймаються в магістратуру, подають до університету наступні документи:
Кожен вступник проходить співбесіду і складає вступні іспити за фахом магістратури та з іноземної мови (англійської, німецької, французької) в обсязі діючих програм для вищих навчальних закладів. Співбесіда і вступні іспити проводяться з 1 по 10 вересня. У разі рівного розподілу конкурсних балів особи, які мають диплом про вищу освіту з відзнакою, мають переважне право при зарахуванні. Вступники зараховуються на навчання з 10 жовтня наказом ректора вищого навчального закладу після одержання списків осіб, затверджених Міністерством охорони здоров’я України для зарахування до магістратури. Після зарахування до магістратури протягом 1 місяця лікарю-магістру Вченою радою затверджується керівник, індивідуальний план роботи і тема магістерської роботи. Після закінчення магістратури лікарі-магістри і провізори-магістри на вченій раді факультетів захищають магістерську роботу і після цього отримують диплом про присвоєння лікарю (провізору)-інтерну освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр медицини (фармації)».
Крок 11. Аспірантура
Основною формою підготовки здобувачів ступеня доктора філософії на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти є аспірантура (ад’юнктура). До аспірантури (ад’юнктури) на конкурсній основі приймаються особи, які здобули вищу освіту ступеня магістра. До вступних випробувань допускаються особи, які вчасно подали всі необхідні для вступу документи згідно з правилами прийому до закладу вищої освіти (наукової установи). Приймальна комісія може відмовити особі в допуску до проходження вступних випробувань до аспірантури (ад’юнктури) виключно у зв’язку з неподанням в установлений строк документів, визначених правилами прийому.
Вступні випробування до аспірантури (ад’юнктури) закладу вищої освіти (наукової установи) складаються з:
– вступного іспиту із спеціальності (в обсязі програми рівня вищої освіти магістра з відповідної спеціальності);
– вступного іспиту з іноземної мови.
Наукова складова освітньо-наукової програми передбачає проведення власного наукового дослідження під керівництвом одного або двох наукових керівників та оформлення його результатів у вигляді дисертації.
Крок 12. Докторантура
З метою завершення роботи над науковими дослідженнями та оформлення їх результатів та/або для підготовки публікацій до захисту для здобуття ступеня доктора наук особа має право вступити до докторантури закладу вищої освіти (наукової установи).
Протягом строку перебування в докторантурі докторант повинен подати до постійно діючої спеціалізованої вченої ради результати своїх наукових досягнень у вигляді дисертації або опублікованої монографії, або наукової доповіді за сукупністю статей, опублікованих у вітчизняних і міжнародних рецензованих фахових виданнях, перелік яких затверджується МОН.
Здобувач ступеня доктора наук у дисертації (монографії, науковій доповіді за сукупністю статей) повинен представити узагальнення проведених самостійно оригінальних досліджень з отриманими науковими результатами, які забезпечують розв’язання важливої теоретичної або прикладної проблеми, мають загальнонаціональне або світове значення.
До докторантури приймаються особи, які мають ступінь доктора філософії, наукові здобутки та опубліковані праці з обраної спеціальності (зокрема публікації в міжнародних реферованих журналах, індексованих в наукометричних базах, згідно з вимогами до рівня наукової кваліфікації осіб, які здобувають наукові ступені) і які мають наукові результати, що потребують завершення або оформлення у вигляді дисертації, монографії чи наукової доповіді за сукупністю статей.
Крок 13. Безперервний професійний розвиток
Система безперервного професійного розвитку (БПР) для лікарів – це сучасний підхід до професійного вдосконалення лікаря. Замість формального навчання лікарі будуть постійно розвивати свої компетенції.
Починаючи з 1 січня 2020? року, кожен лікар упродовж року має набрати щонайменше 50 балів БПР. Бали нараховуються за різні види навчання, які лікар вільно обирає на основі запропонованого МОЗ України переліку видів діяльності. Загалом кількість балів не обмежена, проте щорічний обов’язковий мінімум – саме 50 балів. Для лікарів, які значно перевищують кількісні і якісні вимоги до БПР, існує можливість позачергового отримання вищої категорії.
Лікар щороку записує в освітнє портфоліо своє навчання та засвідчує його у керівника свого закладу. Бали у портфоліо обліковуються відповідно до додатку 5 до Порядку проведення атестації лікарів. Бланк освітнього портфоліо – це додаток 2 цього ж Порядку.
Перелік заходів БПР включає:
З 2021 щороку для перевірки облікованих балів лікар має надсилати своє портфоліо в атестаційну комісію до 01 березня. Якщо дані про перебіг БПР сфальсифіковано, то лікарю буде відмовлено в атестації.
Підтвердження категорії відбувається раз на 5 років, атестацію на присвоєння кваліфікаційної категорії можна проходити частіше.
ЯК ОТРИМАТИ ДОСТУП ДО РЕГУЛЬОВАНОЇ ПРОФЕCІЇ ЗАКОРДОНОМ?
Умови доступу до професії визначено положеннями національного законодавства кожної держави. Для здійснення практичної діяльності лікарю за кордоном необхідно підтвердити отриману освітню кваліфікацію та забезпечити відповідність додатковим вимогам обраної країни.
Трудова чи освітня імміграція супроводжується необхідністю забезпечити відповідність, наприклад, вимозі про визнання отриманої за кордоном освіти, складанню кваліфікаційного іспиту або наявності професійного досвіду. Результатом, що свідчить про доступ до регульованої професії, є отримання дозволу – свідоцтва, що підтверджує право особи на провадження професійної діяльності або ліцензії на здійснення практичної діяльноті. Існує загальний процес доступу до регульованої професії, що має на меті отримання такого документу.
Кожна країна має Реєстраційний орган, який здійснює видачу дозволів, забезпечує відповідність рівня кваліфікації кандидатів освітнім та професійним стандартам, координує проведення кваліфікаційних та державних іспитів. Першим кроком для отримання дозволу на здійснення професійної діяльності є вибір особою країни, ознайомлення з вимогами до регульованої професії та визначення регулюючого її діяльність Реєстраційного органу.
При зверненні до Реєстраційного органу особою заповнюється та подається аплікаційна форма щодо отримання дозволу на здійснення професійної діяльності. Після цього кандидату буде надано перелік документів, необхідних до подання для отримання дозволу на здійснення професійної діяльності. Першим пунктом буде надання визнаних документів про освіту, отриманих за кордоном.
Процес верифікації освітніх документів є важливим етапом отримання доступу до регульованої професії. Процедура здійснюється Верифікаційними Організаціями або уповноваженими їх структурними підрозділами. Звертаючи увагу на те, що у кожній країні є свої Верифікаційні Організації, пропонуємо ознайомитися з їх переліком за посиланням ENIC-NARIC.
Верифікація, як процедура, включає в себе перевірку таких документів як дипломи, документи про післядипломну освіту, сертифікати про підвищення кваліфікації. Окрім цього, здійснюється перевірка інформації щодо отриманого досвіду та інших документів, які відносяться до професійної діяльності.
Для здійснення процедури Верифікаційній організації потрібні свідчення та документи, що містять інформацію про зміст та тривалість освіти, в рамках яких була отримана іноземна освітня кваліфікація. Перелік документів необхідних до подання Верифікаційній організації:
Особа може подати документи, надіславши оригінали поштовим відправленням, або замовивши таку послугу онлайн. Для онлайн верифікації документи (скан-копії оригіналів) можуть бути завантажені у приватний електронний профіль. Після завантаження кандидатові надсилається рахунок для сплати послуги або, у випадку поштового відправлення, документи надсилаються разом із підтвердженням здійснення внеску.
Визнання отриманої за кордоном освіти є підтвердженням Верифікаційною організацією якості іноземної освітньої кваліфікації. Процес має на меті визначення еквівалентності освітніх програм шляхом встановлення автентичності документів, підтвердження статусу навчального закладу, освітньої програми.
Для всебічної перевірки та встановлення еквівалентності іноземна Верифікаційна організація робить запит до Національного інформаційного центру академічної мобільності України для визначення факту навчання, статусу й рівня акредитації навчального закладу, узагальненого середнього балу, порівняння навчальних програм тощо. У результаті Верифікаційна організація видає висновок про визнання іноземної освіти еквівалентною освітнім стандартам країни. У разі встановлення невідповідності певних пунктів, документ підтверджує інформацію про наявність розбіжностей освітніх програм, яка має бути компенсована додатковим навчанням або курсами.
Після успішного отримання висновку Верифікаційної організації про визнання освіти та встановлення її еквівалентності, висновок про що передається Реєстраційному органу, наступним кроком є підтвердження володіння іноземною мовою певного рівня. Із переліком мовних іспитів, їхньою структурою, вартістю, датами складання та можливістю підготовки до них можна ознайомитись за посиланням.
Необхідно звернути увагу на те, що Реєстраційними органами визначені певні вимоги, наприклад, мінімальний прохідний бал. Окрім цього, результати деяких міжародних мовних іспитів є дійсними впродовж обмеженого терміну.
Кваліфікаційний іспит має на меті перевірку професійних компетентностей кандидата, необхідних для практичної діяльності навичок. Такий іспит має на меті оцінювання рівня підготовки кандидата до здійснення ним професійної діяльності.
Окрім цього, серед інших вимог Реєстраційного орану можуть бути: іспит на знання законів країни, наявність практичного досвіду протягом визначеного терміну, певна кількість відпрацьованих годин, наявність ліцензії на здійснення діяльності у країні походження кандидата тощо.
Результатом підтвердження успішного виконання необхідних вимог Реєстраційного органу є видача дозволу на професійну діяльність. Даний етап супроводжується пошуком роботодавця та отриманням візи або workpermit.
Copyright © 2016-2021 ВРЮУ. All rights reserved.
Заповніть форму, зазначивши Вашу професію англійською мовою.
Після введення даних оберіть «Відправити»