Виконання функцій реєстраційного органу, забезпечується шляхом формування єдиної структурованої бази (Реєстру) про професійне направлення з метою установлення універсального способу підтвердження заявленої інформації під час працевлаштування, навчання, стажування тощо.

Дані реєстру відображають інформацію про кандидата, відомості про здобуту кваліфікацію, рівень мовленнєвої компетенції, зареєстроване право професійної діяльності в Україні, а також іншу важливу інформацію. Шлях особи, яка виявила бажання стати лікарем доволі непростий та складається з певної кількості кроків. Розглянемо детальніше.

Крок 1.

Завершення навчання у школі або коледжі. Одержати повну загальну середню освіту учні можуть у середніх загальноосвітніх і спеціалізованих школах, школах-інтернатах, гімназіях, ліцеях, колегіумах та інших загальноосвітніх навчальних закладах, що мають ІІІ ступінь освітнього рівня. Повну загальну середню освіту можуть надавати також професійно-технічні та вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації. Особам, які пройшли державну підсумкову атестацію, видається атестат про повну загальну середню освіту. Випускники, які мають високі досягнення у навчанні, нагороджуються золотою медаллю – «За високі досягнення у навчанні» або срібною – «За досягнення у навчанні» та отримують атестат про повну загальну середню освіту з відзнакою. Разом із атестатом видається додаток до нього, де зазначаються досягнення учнів у навчанні в балах. Випускникам 11-х класів, які не атестовані хоча б з одного предмета, видається табель успішності, в якому з таких предметів робиться запис «не атестований(на)». Після закінчення школи випускники пишуть Зовнішнє незалежне оцінювання (письмовий іспит у формі тестування з одного або кількох обраних ними предметів, необхідних для вступу до вищого навчального закладу) з предметів, які вимагаються при вступі до вищого навчального закладу. Предмети варіюються самим ВНЗ, згідно з вимогами до вступу.

Реєстрація та складання ЗНО. Забезпечення зовнішнього незалежного оцінювання здійснюється Українським центром оцінювання якості освіти – у співпраці з місцевими органами управління освітою, обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти й навчальними закладами. Участь у зовнішньому оцінюванні може взяти особа, яка має повну загальну середню освіту або здобуде її в поточному навчальному році та зареєструвалася відповідно до встановлених вимог. Щоб успішно зареєструватися для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні, необхідно створити та оформити реєстраційну картку, сформувати комплект реєстраційних документів і подати його особі, відповідальній за реєстрацію в закладі освіти (для випускників шкіл, студентів професійно-технічних закладів і коледжів, які цього року завершують здобуття повної загальної середньої освіти) або надіслати його до відповідного регіонального центру оцінювання якості освіти (для випускників минулих років). Комплект реєстраційних документів має містити:

• оформлену реєстраційну картку, бланк якої формується із використанням спеціального сервісу «Зареєструватися»;
• заяву для участі в додатковій сесії;
• засвідчену копію паспорта громадянина України;
• засвідчену копію документа про повну загальну середню освіту (для випускників минулих років).
• за потреби інші документи (медичний висновок про створення про створення особливих умов для проходження ЗНО, копію документа про зміну імені/прізвища, копію нотаріально засвідченого перекладу українською мовою документів, наданих іноземною мовою для реєстрації).

Реєстраційну картку необхідно сформувати за допомогою спеціального сервісу «Зареєструватися». Для вступу на юридичні факультети вищих навчальних закладів необхідно скласти ЗНО з таких предметів як українська мова та література, біологія або хімія, фізика або математика (третій конкурсний предмет). Більше про проведення зовнішнього незалежного оцінювання дивіться за посиланням.

Мінімальні значення кількості балів із вступних випробувань для вступу на основі повної загальної середньої освіти для спеціальностей «Стоматологія», «Медицина» та «Педіатрія» не можуть бути менше ніж 150 балів з другого та третього конкурсних предметів.

Конкурсний бал для вступу на основі повної загальної середньої освіти для здобуття ступеня магістра за спеціальністю «Фармація, промислова фармація» не може бути менше ніж 130 балів.

Отримання результатів. Результат складання ЗНО відображається у сертифікаті встановленого зразка, в якому надається інформація про складені предмети та отримані бали. Результати ЗНО зараховуються як вступні іспити до вищого навчального закладу. Під час конкурсного відбору до ВНЗ також враховується середній бал документа про повну загальну середню освіту.

Крок 2

Принципи вступу. Вступна кампанія до вищих навчальних закладів України розпочинається кожного року у червні з проведення зовнішнього незалежного оцінювання випускників шкіл. Вступ абітурієнтів відбувається на підставі наявних рейтингових балів, що визначаються як сума балів отриманих за тестами зовнішнього незалежного оцінювання, середнього бала атестату та додаткових балів за визначні досягнення у навчанні (переможці всеукраїнських олімпіад, конкурсів Малої академії наук, учасники міжнародних олімпіад тощо). Українські абітурієнти мають право подавати заяви на вступ до вищих навчальних закладів у паперовому або електронному вигляді. Прийом документів від абітурієнтів зазвичай триває протягом липня.

Збір та подача документів. Після того як особа визначилась із навчальним закладом, необхідно подати пакет документів на здобуття відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, а саме:

• заява встановленого зразка (в паперовій формі);
• документ державного зразка про повну загальну середню освіту (документ про здобутий освітньо-кваліфікаційний рівень) і додаток до нього;
• сертифікат ЗНО, з балами з предметів, які вимагались ВНЗ для вступу;
• шість кольорових фотокарток розміром 3 х 4 см;
• документ, що засвідчує особу і громадянство вступника + копії 1, 2 та сторінок з пропискою;
• копія ідентифікаційного коду;
• військовий квиток (або посвідчення про приписку до призовної дільниці) для вступників чоловічої статі;
• документи, що дають право на пільги;
• складання вступних випробувань.

Зарахування. Зарахування абітурієнтів на навчання за кошти державного бюджету та за кошти фізичних осіб відбувається у першій половині серпня. Умови прийому до вищих навчальних закладів затверджені Міністерством освіти і науки ви можете переглянути за наступним посиланням.

Крок 3.

Навчання та складання ЄДКІ. Єдиний державний кваліфікаційний іспит – комплексна атестація профільних знань студентів-медиків. Вперше такий екзамен українські студенти складали у 2019 році. ЄДКІ – єдиний державний кваліфікаційний іспит для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань 22 «Охорона здоров’я». Етапи проведення ЄДКІ та компоненти кожного етапу визначені Постановою КМУ від 28 березня 2018 року № 334 «Про затвердження Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань «22 Охорона здоров’я».

У розвинених країнах світу для перевірки знань студентів, які навчаються у медичних закладах вищої освіти, держава проводить іспит. Україна також має для студентів-медиків такий екзамен: КРОК-1, що здають на 3 курсі, та КРОК-2 – на випускному курсі. Цей екзамен проводить та адмініструє Центр тестування при Міністерстві охорони здоров’я України. З 2019 року було запроваджено комплексну атестацію знань студента – єдиний державний кваліфікаційний іспит (ЄДКІ).

Розвиток медичної освіти є важливим для реформування медичної сфери: від якості освіти лікаря залежить якість медичних послуг для пацієнтів у майбутньому.

ЄДКІ, відповідно до постанови КМУ №334, проходить у два етапи: перший етап — на третьому курсі, другий — залежно від спеціальності — на п’ятому (стоматологія, фармація) або шостому курсах (медицина, медична психологія, педіатрія).

Перший етап складається з таких компонентів:

1. КРОК 1. Це вже звичний екзамен із дисциплін циклу загальної підготовки. КРОК 1 здаватимуть студенти спеціальностей “Стоматологія”, “Медицина”, “Медична психологія”, “Фармація, промислова фармація”, “Педіатрія”.

2. Іспит з англійської мови професійного спрямування. Це друга складова ЄДКІ, що перевіряє здатність студента опановувати літературу англійською мовою. Адже англійська найбільш вживана мова у медичній науці, тому студенту необхідно мати базовий рівень саме з англійської, щоб отримувати актуальні знання. Іспит проходитиме у форматі тесту в один день разом з КРОК-1. Проте цей іспит є окремим компонентом, за який студент отримує окремий результат. Іспит з іноземної мови професійного спрямування складатимуть спеціальності: “Стоматологія”, “Медицина”, “Медична психологія”, “Фармація, промислова фармація”, “Педіатрія”.

Другий етап ЄДКІ включає такі компоненти:

1. КРОК 2. Це екзамен з професійно-орієнтованих дисциплін для студентів “Стоматології” та “Фармації, промислової фармації” на 5 курсі і “Медицини”, “Медичної психології”, “Педіатрії” на 6 курсі.

2. Об’єктивний структурований практичний (клінічний) іспит (ОСП(К)І). Цей компонент перевіряє не лише практичні навички студента, здобуті під час навчання (уміння проводити медичні маніпуляції та спілкуватися з пацієнтами), а й психологічну готовність майбутнього лікаря допомагати людям, застосовуючи отримані теоретичні знання. Іспит відбувається у форматі квесту, під час якого буде необхідно пройти кілька точок – станцій, де моделюватимуться різноманітні ситуації. Студенти послідовно переходитимуть від станції до станції, виконуючи маніпуляції та взаємодіючи з реальними або стандартизованими пацієнтами. Такий іспит буде проводитися безпосередньо закладами вищої освіти, проте Міністерство охорони здоров’я розробить докладні інструкції щодо оцінювання результатів і загального порядку його проведення. Студенти “Стоматології”, складатимуть ОСП(К)І на 5 курсі, а спеціальності “Медицина” та “Педіатрія” на 6 курсі.

Кожен із компонентів ЄДКІ можна перескласти один раз, якщо при попередній здачі іспиту студент не набрав мінімальний прохідний бал. Якщо студент повторно не складає один з компонентів ЄДКІ, він буде відрахований відповідно до статті 46 Закону України “Про вищу освіту”.

Крок 4. Отримання диплому.

Особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію, видається документ про повну вищу медичну освіту за відповідними ступенями. Невід’ємною частиною диплома бакалавра, магістра є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання.

Крок 5. Атестація молодших спеціалістів з медичною освітою.

Атестація молодших спеціалістів з медичною освітою проводиться з метою підвищення їх кваліфікації, професійного рівня, вона спрямована на вдосконалення та поліпшення якості медичного обслуговування населення. Право на атестацію мають:

 – молодші спеціалісти з медичною освітою всіх спеціальностей, що отримали освітньо-кваліфікаційний рівень “молодший спеціаліст” або “бакалавр” у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації;

 – особи, що мають незакінчену вищу освіту та в установленому порядку допущені до медичної діяльності на посадах, які вони обіймають;

 – особи, що не мають відповідної освіти, але допущені Міністерством охорони здоров’я України до роботи на посадах молодших спеціалістів з медичною освітою (середніх медичних працівників). Такі особи проходять атестацію за спеціальностями, до яких віднесені ці посади.

Встановлено два види атестації молодших спеціалістів з медичною освітою:

 – атестація на присвоєння кваліфікаційної категорії;

 – атестація на підтвердження кваліфікаційної категорії.

Кваліфікація молодших спеціалістів з медичною освітою визначається атестаційною комісією за трьома кваліфікаційними категоріями: друга, перша, вища.

Перша кваліфікаційна категорія. Присвоюється (підтверджується) молодшим спеціалістам з медичною освітою зі стажем роботи з даної спеціальності не менше п’яти років, які мають необхідний практичний досвід, добру теоретичну і практичну підготовку, пройшли відповідні курси підвищення кваліфікації, мають знання із суміжних дисциплін, сумлінно виконують свої обов’язки і беруть активну участь у пропаганді здорового способу життя.

Друга кваліфікаційна категорія. Присвоюється (підтверджується) молодшим спеціалістам з медичною освітою зі стажем роботи з даної спеціальності не менше семи років, які мають високу теоретичну, практичну і професійну підготовку, пройшли відповідні курси підвищення кваліфікації, мають знання із суміжних дисциплін, сумлінно виконують свої обов’язки, беруть активну участь у використанні і впровадженні нових методів діагностики і лікування, у пропаганді здорового способу життя.

Вища кваліфікаційна категорія. Присвоюється (підтверджується) молодшим спеціалістам з медичною освітою зі стажем роботи з даної спеціальності не менше десяти років, які вирізняються високим професіоналізмом, володіють відмінною теоретичною і практичною підготовкою, мають знання із суміжних дисциплін, досконало володіють сучасною оргтехнікою, комп’ютером, активно використовують і впроваджують нові передові методи діагностики та лікування, пройшли відповідні курси підвищення кваліфікації, сумлінно виконують свої обов’язки і є наставниками молодих спеціалістів, пропагандистами здорового способу життя.

Атестація молодших спеціалістів з медичною освітою здійснюється один раз на п’ять років.

Крок 6.

Реєстрація у ВРЮУ. Особа заповнює заяву про реєстрацію встановленого взірця та анкету. Після цього, ВРЮУ надсилає перелік документів, скани яких необхідно надати. Опрацювання заяви спеціалістами відбувається впродовж 10 робочих днів, в результаті встановлюється відповідність та автентичність наданих документів Департаментом Реєстрів, що здійснює супроводження з метою включення особи до відповідного Реєстру за відповідним професійним направленням.

Включення до реєстру та створення кабінету. Підтвердженням реєстрації лікаря є документ Registration Authority Certificate. Наступним кроком є включення особи в Реєстр та створення електронного кабінету професіонала, з наданими ключами доступу. Результатом включення лікаря до ЄРДПС є документ: Certificate of Registration Professional Status.

Крок 7.

Первинна спеціалізація. Спеціалізація (інтернатура) є обов’язковою формою післядипломної підготовки випускників всіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря (провізора) – спеціаліста певного фаху. Основним завданням інтернатури є підвищення рівня практичної підготовки випускників медичних (фармацевтичних) вищих навчальних закладів, їх професійної готовності до самостійної лікарської (провізорської) діяльності. Тривалість навчання в інтернатурі 1-3 роки залежно від спеціальності.

Зарахування в інтернатуру. В інтернатуру зараховуються випускники медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів після складання державних іспитів та присвоєння кваліфікації лікаря(провізора) і отримання диплому з певної лікарської (провізорської) спеціальності. Зарахування проводиться на посади лікарів(провізорів)-інтернів. У наказі про зарахування в інтернатуру вказується спеціальність інтернатури, заклад освіти, в якому проводитиметься очна частина навчання та базова установа чи заклад (підприємство), де проводитиметься стажування. Підставою для зарахування в інтернатуру є диплом лікаря (провізора) з певної лікарської (провізорської) спеціальності, посвідчення про направлення на роботу за персональним розподілом або довідка про право самостійного працевлаштування. Випускники вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів, які направлені на роботу в системи інших міністерств та відомств, зараховуються в інтернатуру наказами цих міністерств і відомств після погодження з Головним управлінням закладів освіти Міністерства охорони здоров’я України, в яких саме вищих закладах освіти та на яких умовах проводитиметься очна частина навчання та проходитиме стажування.

ПЕРЕГЛЯНУТИ ЗАГАЛЬНУ СХЕМУ АСПІРАНТУРИ

Крок 8.

Складання іспиту КРОК 3. Іспитом «Крок 3» оцінюється відповідність рівня професійної компетентності кваліфікованих фахівців з вищою освітою (на етапі випуску з інтернатури). Відповідно до чинної нормативної бази цей іспит є обов’язковою складовою атестації інтернів. Результат ліцензійного іспиту представляється у якісній та кількісній формах. Якісний результат ліцензійного іспиту, представлений як «Склав»/«Не склав», базується на вимогах стандартів вищої освіти щодо професійної компетентності фахівця. Кількісний результат ліцензійного іспиту представлений у багатобальній шкалі ліцензійного іспиту (бал МЛІ) з середнім балом 200 та стандартним відхиленням 20, тобто змінюються в інтервалі від 140 до 260 балів. При успішному складанні ліцензійного іспиту інтерну видається відповідний сертифікат. Оформлення та видача сертифікатів здійснюється у 30-денний термін з дня оприлюднення результатів іспиту. У випадку неуспішного складання ліцензійного іспиту інтерн допускається до наступних етапів атестації.

Сертифікат заноситься до реєстру сертифікатів фахівців з вищої освітою і є додатком до документа про здобуття вищої освіти відповідного освітнього рівня визначених напрямів підготовки. Сертифікати видаються уповноваженому представнику ВНЗ, про що здійснюється запис у відповідному журналі.

Крок 9. Клінічна ординатура

Клінічна ординатура є вищою формою підвищення кваліфікації лікарів-спеціалістів з певного фаху у вищих медичних закладах освіти III-IV рівнів акредитації, закладах післядипломної освіти та клінічних науково-дослідних інститутах, центрах (надалі – наукові установи). Клінічна ординатура забезпечує одержання лікарем вищої кваліфікації на основі раніше здобутої освіти у вищому медичному закладі освіти III-IV рівнів акредитації і закладах післядипломної освіти та набутого досвіду практичної роботи лікарем-спеціалістом з певного фаху.

До клінічної ординатури приймаються за конкурсом громадяни України, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень лікаря-спеціаліста і стаж практичної роботи не менше трьох років за фахом після закінчення інтернатури або спеціалізації, лікарська спеціальність якої повинна відповідати спеціальності клінічної ординатури. У конкурсі можуть також брати участь лікарі без необхідного стажу практичної роботи, які успішно закінчили інтернатуру і рекомендовані Вченою радою вищого закладу освіти, закладу післядипломної освіти до навчання в клінічній ординатурі.

Іноземні громадяни можуть за дозволом Міністерства охорони здоров’я України бути прийняті до клінічної ординатури безпосередньо після закінчення вищого закладу освіти і отримання кваліфікації спеціаліста “лікар”. Лікарі, які бажають вступити до клінічної ординатури, подають на ім’я ректора (директора) відповідного вищого закладу освіти (наукової установи) заяву, до якої додають:

 а) особисто заповнений листок з обліку кадрів;

 б) копію диплома про вищу медичну освіту і присвоєння кваліфікації спеціаліста “лікар”;

 в) копію сертифіката про присвоєння кваліфікації лікаря-спеціаліста з певної лікарської спеціальності;

 г) витяг із трудової книжки;

 д) список опублікованих наукових праць та винаходів і раціоналізаторських пропозицій (за наявності);

 е) виписку із протоколу засідання вченої ради вищого закладу освіти чи закладу післядипломної освіти з рекомендацією лікарю-інтерну на навчання в клінічній ординатурі (для осіб, які вступають до клінічної ординатури без необхідного стажу роботи лікаря за спеціальністю).

Крок 10. Магістратура.

Підготовка магістрів медицини (фармації) проводиться одночасно з підготовкою спеціалістів з певної медичної (фармацевтичної) спеціальності в інтернатурі і спрямована на поглиблення спеціальної, науково-практичної, педагогічної та дослідницької підготовки фахівця з цієї ж медичної (фармацевтичної) спеціальності.

У магістратуру на конкурсній основі приймаються громадяни України, які мають кваліфікацію спеціаліста, рекомендацію вченої ради вищого навчального закладу до наукової роботи і зараховані на посади лікарів (провізорів)-інтернів в базових закладах (установах) охорони здоров’я для навчання в інтернатурі. Навчання в магістратурі проводиться на тій же кафедрі вищого навчального закладу, на якій інтерн проходить очну частину навчання в інтернатурі. Тривалість навчання в магістратурі визначається термінами навчання в інтернатурі та встановлюється на строк від 1,5 до 3-х років в залежності від спеціальності згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Переліку спеціальностей та строків навчання в інтернатурі випускників медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів». Для лікарів (провізорів)-інтернів, які одночасно навчаються в магістратурі, тривалість очної частини навчання в інтернатурі на кафедрах вищих навчальних закладів подовжується на 3 місяці за рахунок відповідного скорочення тривалості стажування в базових установах і закладах охорони здоров’я.

Особи, які приймаються в магістратуру, подають до університету наступні документи:

• заява;
• особовий листок з обліку кадрів;
• копія диплома про вищу медичну (фармацевтичну) освіту;
• виписка з трудової книжки із записом про прийняття на роботу в базовий заклад (установу) охорони здоров’я на посаду лікаря (провізора)-інтерна;
• рекомендація вченої ради вищого навчального закладу до навчання в магістратурі;
• копія паспорта та копія ідентифікаційного коду;
• список опублікованих наукових праць і винаходів (за наявності).

Кожен вступник проходить співбесіду і складає вступні іспити за фахом магістратури та з іноземної мови (англійської, німецької, французької) в обсязі діючих програм для вищих навчальних закладів. Співбесіда і вступні іспити проводяться з 1 по 10 вересня. У разі рівного розподілу конкурсних балів особи, які мають диплом про вищу освіту з відзнакою, мають переважне право при зарахуванні. Вступники зараховуються на навчання з 10 жовтня наказом ректора вищого навчального закладу після одержання списків осіб, затверджених Міністерством охорони здоров’я України для зарахування до магістратури. Після зарахування до магістратури протягом 1 місяця лікарю-магістру Вченою радою затверджується керівник, індивідуальний план роботи і тема магістерської роботи. Після закінчення магістратури лікарі-магістри і провізори-магістри на вченій раді факультетів захищають магістерську роботу і після цього отримують диплом про присвоєння лікарю (провізору)-інтерну освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр медицини (фармації)».

Крок 11. Аспірантура

Основною формою підготовки здобувачів ступеня доктора філософії на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти є аспірантура (ад’юнктура). До аспірантури (ад’юнктури) на конкурсній основі приймаються особи, які здобули вищу освіту ступеня магістра. До вступних випробувань допускаються особи, які вчасно подали всі необхідні для вступу документи згідно з правилами прийому до закладу вищої освіти (наукової установи). Приймальна комісія може відмовити особі в допуску до проходження вступних випробувань до аспірантури (ад’юнктури) виключно у зв’язку з неподанням в установлений строк документів, визначених правилами прийому.

Вступні випробування до аспірантури (ад’юнктури) закладу вищої освіти (наукової установи) складаються з:

– вступного іспиту із спеціальності (в обсязі програми рівня вищої освіти магістра з відповідної спеціальності);

– вступного іспиту з іноземної мови.

Наукова складова освітньо-наукової програми передбачає проведення власного наукового дослідження під керівництвом одного або двох наукових керівників та оформлення його результатів у вигляді дисертації.

Крок 12. Докторантура

З метою завершення роботи над науковими дослідженнями та оформлення їх результатів та/або для підготовки публікацій до захисту для здобуття ступеня доктора наук особа має право вступити до докторантури закладу вищої освіти (наукової установи).

Протягом строку перебування в докторантурі докторант повинен подати до постійно діючої спеціалізованої вченої ради результати своїх наукових досягнень у вигляді дисертації або опублікованої монографії, або наукової доповіді за сукупністю статей, опублікованих у вітчизняних і міжнародних рецензованих фахових виданнях, перелік яких затверджується МОН.

Здобувач ступеня доктора наук у дисертації (монографії, науковій доповіді за сукупністю статей) повинен представити узагальнення проведених самостійно оригінальних досліджень з отриманими науковими результатами, які забезпечують розв’язання важливої теоретичної або прикладної проблеми, мають загальнонаціональне або світове значення.

До докторантури приймаються особи, які мають ступінь доктора філософії, наукові здобутки та опубліковані праці з обраної спеціальності (зокрема публікації в міжнародних реферованих журналах, індексованих в наукометричних базах, згідно з вимогами до рівня наукової кваліфікації осіб, які здобувають наукові ступені) і які мають наукові результати, що потребують завершення або оформлення у вигляді дисертації, монографії чи наукової доповіді за сукупністю статей.

Крок 13. Безперервний професійний розвиток

Система безперервного професійного розвитку (БПР) для лікарів – це сучасний підхід до професійного вдосконалення лікаря. Замість формального навчання лікарі будуть постійно розвивати свої компетенції.

Починаючи з 1 січня 2020? року, кожен лікар упродовж року має набрати щонайменше 50 балів БПР. Бали нараховуються за різні види навчання, які лікар вільно обирає на основі запропонованого МОЗ України переліку видів діяльності. Загалом кількість балів не обмежена, проте щорічний обов’язковий мінімум – саме 50 балів. Для лікарів, які значно перевищують кількісні і якісні вимоги до БПР, існує можливість позачергового отримання вищої категорії.

Лікар щороку записує в освітнє портфоліо своє навчання та засвідчує його у керівника свого закладу. Бали у портфоліо обліковуються відповідно до додатку 5 до Порядку проведення атестації лікарів. Бланк освітнього портфоліо – це додаток 2 цього ж Порядку.

Перелік заходів БПР включає:

• науково-практичні конференції, конгреси, симпозіуми;
• дистанційні онлайн-курси;
• навчання на симуляційних тренінгах, тематичне навчання або семінари;
• цикли тематичного вдосконалення на факультетах та у закладах післядипломної освіти тривалістю 1-2 тижні;
• навчання або стажування в університеті або закладі охорони здоров’я – в Україні чи за кордоном;
• публікація статті або огляду в журналі з імпакт-фактором.

З 2021 щороку для перевірки облікованих балів лікар має надсилати своє портфоліо в атестаційну комісію до 01 березня. Якщо дані про перебіг БПР сфальсифіковано, то лікарю буде відмовлено в атестації.

Підтвердження категорії відбувається раз на 5 років, атестацію на присвоєння кваліфікаційної категорії можна проходити частіше.

ЯК ОТРИМАТИ ДОСТУП ДО РЕГУЛЬОВАНОЇ ПРОФЕCІЇ ЗАКОРДОНОМ?

Умови доступу до професії визначено положеннями національного законодавства кожної держави. Для здійснення практичної діяльності лікарю за кордоном необхідно підтвердити отриману освітню кваліфікацію та забезпечити відповідність додатковим вимогам обраної країни.

Трудова чи освітня імміграція супроводжується необхідністю забезпечити відповідність, наприклад, вимозі про визнання отриманої за кордоном освіти, складанню кваліфікаційного іспиту або наявності професійного досвіду. Результатом, що свідчить про доступ до регульованої професії, є отримання дозволу – свідоцтва, що підтверджує право особи на провадження професійної діяльності або ліцензії на здійснення практичної діяльноті. Існує загальний процес доступу до регульованої професії, що має на меті отримання такого документу.

1. Підготовчий етап.

Кожна країна має Реєстраційний орган, який здійснює видачу дозволів, забезпечує відповідність рівня кваліфікації кандидатів освітнім та професійним стандартам, координує проведення кваліфікаційних та державних іспитів. Першим кроком для отримання дозволу на здійснення професійної діяльності є вибір особою країни, ознайомлення з вимогами до регульованої професії та визначення регулюючого її діяльність Реєстраційного органу.

При зверненні до Реєстраційного органу особою заповнюється та подається аплікаційна форма щодо отримання дозволу на здійснення професійної діяльності. Після цього кандидату буде надано перелік документів, необхідних до подання для отримання дозволу на здійснення професійної діяльності. Першим пунктом буде надання визнаних документів про освіту, отриманих за кордоном.

2. Верифікація. Визнання освіти.

Процес верифікації освітніх документів є важливим етапом отримання доступу до регульованої професії. Процедура здійснюється Верифікаційними Організаціями або уповноваженими їх структурними підрозділами. Звертаючи увагу на те, що у кожній країні є свої Верифікаційні Організації, пропонуємо ознайомитися з їх переліком за посиланням ENIC-NARIC. 

Верифікація, як процедура, включає в себе перевірку таких документів як дипломи, документи про післядипломну освіту, сертифікати про підвищення кваліфікації. Окрім цього, здійснюється перевірка інформації щодо отриманого досвіду та інших документів, які відносяться до професійної діяльності.

Для здійснення процедури Верифікаційній організації потрібні свідчення та документи, що містять інформацію про зміст та тривалість освіти, в рамках яких була отримана іноземна освітня кваліфікація. Перелік документів необхідних до подання Верифікаційній організації:

• заява на здійснення визнання освітніх документів;
• документ про освіту (зі штампом апостиль та перекладом на державну мову країни, копії нотаріально засвідчені);
• додаток до документа про освіту (зі штампом апостиль та перекладом на державну мову країни, копії нотаріально засвідчені);
• інші документи, що підтверджують професійний досвід фахівця;
• документ, що підтверджує особу.

Особа може подати документи, надіславши оригінали поштовим відправленням, або замовивши таку послугу онлайн. Для онлайн верифікації документи (скан-копії оригіналів) можуть бути завантажені у приватний електронний профіль. Після завантаження кандидатові надсилається рахунок для сплати послуги або, у випадку поштового відправлення, документи надсилаються разом із підтвердженням здійснення внеску.

Визнання отриманої за кордоном освіти є підтвердженням Верифікаційною організацією якості іноземної освітньої кваліфікації. Процес має на меті визначення еквівалентності освітніх програм шляхом встановлення автентичності документів, підтвердження статусу навчального закладу, освітньої програми.

Для всебічної перевірки та встановлення еквівалентності іноземна Верифікаційна організація робить запит до Національного інформаційного центру академічної мобільності України для визначення факту навчання, статусу й рівня акредитації навчального закладу, узагальненого середнього балу, порівняння навчальних програм тощо. У результаті Верифікаційна організація видає висновок про визнання іноземної освіти еквівалентною освітнім стандартам країни. У разі встановлення невідповідності певних пунктів, документ підтверджує інформацію про наявність розбіжностей освітніх програм, яка має бути компенсована додатковим навчанням або курсами.

3. Підтвердження мовленнєвої компетенції.

Після успішного отримання висновку Верифікаційної організації про визнання освіти та встановлення її еквівалентності, висновок про що передається Реєстраційному органу, наступним кроком є підтвердження володіння іноземною мовою певного рівня. Із переліком мовних іспитів, їхньою структурою, вартістю, датами складання та можливістю підготовки до них можна ознайомитись за посиланням.

Необхідно звернути увагу на те, що Реєстраційними органами визначені певні вимоги, наприклад, мінімальний прохідний бал. Окрім цього, результати деяких міжародних мовних іспитів є дійсними впродовж обмеженого терміну.

4. Складання кваліфікаційного іспиту.

Кваліфікаційний іспит має на меті перевірку професійних компетентностей кандидата, необхідних для практичної діяльності навичок. Такий іспит має на меті оцінювання рівня підготовки кандидата до здійснення ним професійної діяльності.

Окрім цього, серед інших вимог Реєстраційного орану можуть бути: іспит на знання законів країни, наявність практичного досвіду протягом визначеного терміну, певна кількість відпрацьованих годин, наявність ліцензії на здійснення діяльності у країні походження кандидата тощо.

5. Доступ до професії.

Результатом підтвердження успішного виконання необхідних вимог Реєстраційного органу є видача дозволу на професійну діяльність. Даний етап супроводжується пошуком роботодавця та отриманням візи або workpermit.