Професія Перекладач

ПРО ПРОФЕСІЮ

Професія «перекладач» є регульованою в Україні, що підтверджується положеннями законів України, підзаконних актів. Вища Рада юристів України є національним реєстраційним органом, що регулює порядок доступу до професії в Україні. Станом на сьогодні, реєстрація у ВРЮУ та отримання професійної освіти необхідні для таких професій: лінгвіст, перекладач, копірайтер, редактор, спічрайтер, викладач ВНЗ.

ДОСТУП ДО ПРОФЕСІЇ ПЕРЕКЛАДАЧ В УКРАЇНІ

Філологічна освіта – частина системи спеціалізованої освіти, що контролюється державою, та яка забезпечує підготовку філологів. Структура філологічної освіти України включає: вищу філологічну освіту, повну вищу філологічну освіту, післядипломну філологічну освіту. Законодавство України базується на Конституції України і складається із законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», наказів міністерства освіти і науки України «Про затвердження Переліку спеціалізацій підготовки здобувачів вищої освіти ступенів бакалавра та магістра за спеціальністю 035 «Філологія», «Про затвердження та введення в дію Методичних рекомендацій щодо розроблення стандартів вищої освіти», «Про затвердження Національної рамки кваліфікацій» та інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів України.

Здобуття філологічної освіти здійснюється відповідно до галузевому розподілу: гуманітарні науки (спеціальності «українська мова і література», «прикладна лінгвістика», «філологія»), соціальні та поведінкові науки (спеціальність «психологія»), журналістика.

Здобуття філологічної освіти в Україні здійснюється на таких рівнях та відповідає таким кваліфікаційним рівням Національної рамки кваліфікацій (НРК):

початковий рівень (короткий цикл), відповідає п’ятому кваліфікаційному рівню НРК;
перший (бакалаврський) рівень, відповідає шостому кваліфікаційному рівню НРК;
другий (магістерський) рівень, відповідає сьомому кваліфікаційному рівню НРК;
третій (освітньо-науковий) рівень, відповідає восьмому кваліфікаційному рівню НРК;
науковий рівень, відповідає дев’ятому кваліфікаційному рівню НРК.

Здобуття філологічної освіти на певних рівнях вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої програми, є підставою для присудження відповідного ступеня вищої філологічної освіти, а саме: фаховий молодший бакалавр філології, молодший бакалавр філології, бакалавр філології; магістр філології; доктор філософії філології; доктор філологічних наук.

Фаховий молодший бакалавр філології – це освітньо-професійний ступінь, що здобувається на рівні фахової передвищої освіти і присуджується закладом освіти у результаті успішного виконання здобувачем освітньо-професійної програми. Обсяг освітньо-професійної програми фахового молодшого бакалавра на основі базової середньої освіти (після 9 класу) становить до 240 кредитів ЄКТС, у тому числі 120 кредитів ЄКТС за інтегрованою з нею освітньою програмою профільної середньої освіти професійного спрямування, що відповідає галузі знань та/або спеціальності.

Молодший бакалавр філології – це освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 120—150 кредитів ЄКТС.

Бакалавр філології – це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг становить 180-240 кредитів ЄКТС. Об’єктами вивчення та професійної діяльності бакалавра філології є моваи в теоретичному / практичному, синхронному / діахронному, діалектологічному, стилістичному, соціокультурному та інших аспектах.

Магістр філології – це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра філології здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра філології становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми – 120 кредитів ЄКТС.

Доктор філософії з філології – це освітній і перший науковий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня філології. Ступінь доктора філософії присуджується спеціалізованою вченою радою вищого навчального закладу або наукової установи в результаті успішного виконання здобувачем відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації. Особа має право здобувати ступінь доктора філософії під час навчання в аспірантурі (ад’юнктурі). Обсяг освітньої складової освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії з філології становить 30 – 60 кредитів ЄКТС.

Особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію видається документ про вищу філологічну освіту за відповідними ступенями. Невід’ємною частиною диплома бакалавра, магістра є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ФІЛОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Система забезпечення якості філологічної освіти в Україні складається із:

системи забезпечення вищими навчальними закладами якості освітньої діяльності та якості філологічної освіти (система внутрішнього забезпечення якості);
системи зовнішнього забезпечення якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів та якості філологічної освіти;
системи забезпечення якості діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти і незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти.

З більш детальною інформацією про національну систему вищої освіти можна ознайомитись на сайті Міністерства освіти і науки України.

ПУТІВНИК ПО РЕГУЛЮВАННЮ ПРОФЕСІЇ ПЕРЕКЛАДАЧ В УКРАЇНІ

Для забезпечення належного функціонування в Україні «перекладача» як професії, в Україні діє Верховна Рада України, Кабінет міністрів Україні в особі відповідних профільних міністерств, а саме Міністерства освіти і науки України, Міністерства внутрішніх справ України, Державна міграційна служба України, національний реєстраційний орган в особі Вищої Ради юристів України, спілки та незалежні самоврядні організації, основною діяльністю яких є сприяння перекладачам в реалізації їх професійних завдань. Окрім загального, професія перекладача регулюються спеціалізованими законами, де регулюючими органами також виступають Асоціація перекладачів України, громадські об’єднання тощо.

Відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України № 228 від 11.03.2013 що містить відомості про перекладачів, саме особи, що є зареєстрованими у врегульованому законодавством порядку, можуть залучатися органами державної влади для надання послуг перекладу під час розгляду заяв та проведення співбесід з біженцями та іншими категоріями мігрантів, під час здійснення їх затримання, забезпечення надання їм правової допомоги, розгляду адміністративними судами справ щодо біженців та видворення з України іноземців та осіб без громадянства, здійснення досудового розслідування та розгляду судами кримінальних проваджень і справ про адміністративні правопорушення, вчинені біженцями та іншими категоріями мігрантів на території України.

ВРЮУ функціонує у якості національного реєстраційного органу, що здійснює діяльність, спрямовану на реєстрацію професії перекладача Україні.

Здобута філологічна освіта надає особі/власнику відповідного диплома право бути визнаним, як фахівець в галузі філології та лінгвістики. З метою отримання статусу перекладача, особа вчиняє ряд дій, до переліку яких входить первина реєстрація у ВРЮУ.

Реєстрація у ВРЮУ це процедура, відповідно до якої особа, яка успішно виконала освітню програму та оволоділа ключовими критеріями опанування професії, набула право на звернення до реєстраційного органу з метою офіційної реєстрації свого професійного статусу в Україні.

ВРЮУ, як реєстраційний орган проводить відповідну перевірку поданих особою документів на предмет їх відповідності діючому законодавству та встановлює факт, що має юридичне значення, а саме надає РЕЄСТРАЦІЮ ПРОФЕСІЙНОГО СТАТУСУ.

ДЛЯ ЧОГО ЦЕ ПОТРІБНО?

Станом на 2016 рік в Україні не існувало єдиного реєстраційного органу, який би забезпечував належний сервіс з питань підтвердження професійної компетенції за відповідним професійним направленням, оформлення належної правової реєстрації відповідних прав та відображення дисциплінарного статусу особи, щодо якої повинно бути прийнято відповідне рішення.

ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ?

Виконання функцій реєстраційного органу, забезпечується шляхом формування єдиної структурованої бази (Реєстру) про професійне направлення з метою установлення універсального способу підтвердження заявленої інформації під час працевлаштування, навчання, стажування тощо.

Дані реєстру відображають інформацію про кандидата, відомості про здобуту кваліфікацію, рівень мовленнєвої компетенції, зареєстроване право професійної діяльності в Україні, а також іншу важливу інформацію. Шлях особи, яка виявила бажання стати перекладачем доволі непростий та складається з певної кількості кроків. Розглянемо детальніше.

Крок №1

Завершення навчання у школі або коледжі. Одержати повну загальну середню освіту учні можуть у середніх загальноосвітніх і спеціалізованих школах, школах-інтернатах, гімназіях, ліцеях, колегіумах та інших загальноосвітніх навчальних закладах, що мають ІІІ ступінь освітнього рівня. Повну загальну середню освіту можуть надавати також професійно-технічні та вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації. Особам, які пройшли державну підсумкову атестацію, видається атестат про повну загальну середню освіту. Випускники, які мають високі досягнення у навчанні, нагороджуються золотою медаллю – «За високі досягнення у навчанні» або срібною – «За досягнення у навчанні» та отримують атестат про повну загальну середню освіту з відзнакою. Разом із атестатом видається додаток до нього, де зазначаються досягнення учнів у навчанні в балах. Випускникам 11-х класів, які не атестовані хоча б з одного предмета, видається табель успішності, в якому з таких предметів робиться запис «не атестований(на)». Після закінчення школи випускники пишуть Зовнішнє незалежне оцінювання (письмовий іспит у формі тестування з одного або кількох обраних ними предметів, необхідних для вступу до вищого навчального закладу) з предметів, які вимагаються при вступі до вищого навчального закладу. Предмети варіюються самим ВНЗ, згідно з вимогами до вступу.

Реєстрація та складання ЗНО. Забезпечення зовнішнього незалежного оцінювання здійснюється Українським центром оцінювання якості освіти – у співпраці з місцевими органами управління освітою, обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти й навчальними закладами. Участь у зовнішньому оцінюванні може взяти особа, яка має повну загальну середню освіту або здобуде її в поточному навчальному році та зареєструвалася відповідно до встановлених вимог. Щоб успішно зареєструватися для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні, необхідно створити та оформити реєстраційну картку, сформувати комплект реєстраційних документів і подати його особі, відповідальній за реєстрацію в закладі освіти (для випускників шкіл, студентів професійно-технічних закладів і коледжів, які цього року завершують здобуття повної загальної середньої освіти) або надіслати його до відповідного регіонального центру оцінювання якості освіти (для випускників минулих років). Комплект реєстраційних документів має містити:

оформлену реєстраційну картку, бланк якої формується із використанням спеціального сервісу «Зареєструватися»;
заявудля участі в додатковій сесії;
засвідчену копію паспорта громадянина України;
засвідчену копію документа про повну загальну середню освіту (для випускників минулих років).
за потреби інші документи (медичний висновокпро створення про створення особливих умов для проходження ЗНО, копію документа про зміну імені/прізвища, копію нотаріально засвідченого перекладу українською мовою документів, наданих іноземною мовою для реєстрації).

Реєстраційну картку необхідно сформувати за допомогою спеціального сервісу «Зареєструватися». Для вступу на філологічні факультети закладів вищої освіти необхідно скласти ЗНО з таких предметів як українська мова та література, англійська мова, історія України. Більше про проведення зовнішнього незалежного оцінювання дивіться за посиланням.

Отримання результатів. Результат складання ЗНО відображається у сертифікаті встановленого зразка, в якому надається інформація про складені предмети та отримані бали. Результати ЗНО зараховуються як вступні іспити до вищого навчального закладу. Під час конкурсного відбору до ВНЗ також враховується середній бал документа про повну загальну середню освіту.

Крок №2

Принципи вступу. Вступна кампанія до вищих навчальних закладів України розпочинається кожного року у червні з проведення зовнішнього незалежного оцінювання випускників шкіл. Вступ абітурієнтів відбувається на підставі наявних рейтингових балів, що визначаються як сума балів отриманих за тестами зовнішнього незалежного оцінювання, середнього бала атестату та додаткових балів за визначні досягнення у навчанні (переможці всеукраїнських олімпіад, конкурсів Малої академії наук, учасники міжнародних олімпіад тощо). Українські абітурієнти мають право подавати заяви на вступ до вищих навчальних закладів у паперовому або електронному вигляді. Прийом документів від абітурієнтів зазвичай триває протягом липня.

Збір та подача документів. Після того як особа визначилась із навчальним закладом, необхідно подати пакет документів на здобуття відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, а саме:

заява встановленого зразка (в паперовій формі);
документ державного зразка про повну загальну середню освіту (документ про здобутий освітньо-кваліфікаційний рівень) і додаток до нього;
сертифікат ЗНО, з балами з предметів, які вимагались ВНЗ для вступу;
шість кольорових фотокарток розміром 3 х 4 см;
документ, що засвідчує особу і громадянство вступника + копії 1, 2 та сторінок з пропискою;
копія ідентифікаційного коду;
військовий квиток (або посвідчення про приписку до призовної дільниці) для вступників чоловічої статі;
документи, що дають право на пільги;
складання вступних випробувань.

Зарахування. Зарахування абітурієнтів на навчання за кошти державного бюджету та за кошти фізичних осіб відбувається у першій половині серпня. Умови прийому до вищих навчальних закладів затверджені Міністерством освіти і науки ви можете переглянути за наступним посиланням.

Крок №3

Навчання та стажування. Під час проходження навчання у вищому навчальному закладі, особа може проходити стажування у приватних та державних організаціях, структурах.

Крок №4

Отримання диплому. Особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію видається документ про вищу філологічну освіту за відповідними ступенями. Невід’ємною частиною диплома бакалавра, магістра є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання

Крок №5

Реєстрація у ВРЮУ. Особа заповнює заяву про реєстрацію встановленого взірця та анкету. Після цього, ВРЮУ надає перелік документів, скани яких необхідно надати. Опрацювання заяви спеціалістами відбувається впродовж 10 робочих днів, в результаті встановлюється відповідність та автентичність наданих документів Департаментом Реєстрів, що здійснює супроводження з метою включення особи до відповідного Реєстру за відповідним професійним направленням.

Включення до реєстру та створення кабінету. Підтвердженням реєстрації перекладача є документ Registration Authority Certificate. Наступним кроком є включення особи в Реєстр та створення електронного кабінету професіонала, з наданими ключами доступу. Результатом включення перекладача до ЄРДПС є документ: Certificate of Registration Professional Status.

Крок №6

Підвищення кваліфікації. Додаткові курси та підвищення кваліфікації сприяють розвитку професійних навичок в області філології та лінгвістики для майбутніх перекладачів, синхронних перекладачів, лінгвістів, копірайтерів, спічрайтерів, повірених перекладачів. На курсах можна отримати диплом, сертифікат або документ про підвищення кваліфікації.

Крок №7. Доступ до спеціалізованої професії
ЯК ОТРИМАТИ СТАТУС ПЕРЕКЛАДАЧА ЗАКОРДОНОМ?

Підготовчий етап. Особі для трудової чи освітньої імміграції необхідно розуміти, що в доступі до регульованої професії існують певні бар’єри, наприклад, вимога про визнання освіти, обов’язок складання державного іспиту або наявність професійного досвіду. Умови доступу до регульованої професії визначені в національному законодавстві кожної держави
Першим кроком для отримання статуту «перекладач» є вибір країни та визначення реєстраційного органу, що здійснює регулювання професійної діяльності та видає свідоцтво, що підтверджує право на її здійснення.
Після звернення до реєстраційного органу особі буде надано перелік документів необхідних до подання з метою отримання дозволу на здійснення професійної діяльності. Скоріш за все, першим пунктом буде визнання документів про освіту, отриманих за кордоном – верифікація. Верифікація здійснюється організаціями, уповноваженими структурними підрозділами. Оскільки у кожній країні наявні свої верифікаційні організації, із переліком можна ознайомитись за посиланням ENIC-NARIC. Така процедура має на меті порівняння здобутої освіти особою з освітніми програмами країни. За результатами перевірки підтверджується або заперечується відповідність наданих освітніх документів та надається документ, що містить висновок про еквівалентність освіти особи стандартам тієї країни. Окрім цього, у разі встановлення невідповідності у такому документі зазначаються розбіжності освітніх програм, які необхідно компенсувати додатковим навчанням, курсами.

Перелік документів для подання до верифікаційного органу:

- заява на здійснення визнання;
- документ про освіту (зі штампом апостиль та перекладом на державну мову, копії нотаріально засвідчені);
- додаток до документа про освіту (зі штампом апостиль та перекладом на державну мову, копії нотаріально засвідчені);
- документ, що підтверджує особу.

Для того, щоб здійснити всебічну перевірку та встановити еквівалентність отриманої освіти іноземний верифікаційний орган робить запит до Іміджевого центру для визначення факту навчання, статусу університету та акредитації, узагальненого середнього балу, порівняння навчальних програм тощо.

Після успішного отримання визнання освіти, наступним кроком є заповнення заяви на отримання доступу до професії у реєстраційному органі іноземної країни та складання іспитів. До пред’явлення можуть бути необхідні сертифікати таких іспитів, наприклад, з англійської мови – IELTS, TOEFL, Cambridge ESOL, FCE, BULATS тощо, німецька – Goethe-Zertifikat, іспанська – DELE, SIELE й інші. Додатковою вимогою може бути складання професійного іспиту. Направлення та консультацію щодо професійного іспиту надає іноземний верифікаційний орган та ознайомлює кандидата з необхідними до виконання вимогами. До інших вимог можуть належати: іспит на знання законів країни, наявність практичного досвіду протягом визначеного терміну, певна кількість відпрацьованих годин тощо.
Результатом підтвердження виконання усіх необхідних вимог реєстраційного органу є видача дозволу на професійну діяльність. Етап супроводжується пошуком роботодавця та отримання візи або work permit.

ВИЩА
РАДА
ЮРИСТІВ
УКРАЇНИ